Namitka







Намітка — український старовинний плат-рушник, яким жінки завивали голову. 
На Поліссі й у Карпатах баби ходили в ній подекуди й до середини XX ст. Перекинуті за спину кінці намітки сягали талії, а бувало й до землі. Вона була від 2 до 5 метрів завдовжки та З0-50 см завширшки. Намітку не носили вдома, а тільки виходячи «на люди»: до церкви, на свята й на ярмарок, на весілля, хрестини, поминки, похорони. Жінки дітородного віку носили білі намітки. Літні — сірі, жовті й брунатні, чорні — якщо були в жалобі. Робили з найкращих сортів льону, рідше — конопель. На кінцях оздоблювали тканими або вишитими візерунками, торочками, мереживом, плетенням.